Щитоподібна залоза — невеликий орган масою близько 15–25 грамів, розташований у передній частині шиї. Вона відіграє критично важливу роль у регуляції обміну речовин, терморегуляції, функціонуванні серцево-судинної, нервової та репродуктивної систем. Проте саме щитоподібна залоза є частою мішенню для утворення вузлів і структурних змін. За статистикою, вузли у щитоподібній залозі виявляються у 30–70% дорослого населення, особливо у жінок після 40 років.

🔬 Що таке вузли у щитоподібній залозі?

Ультразвуковий термін «вузол щитоподібної залози» означає щільне або кістозне утворення, відмежоване від навколишньої тканини. Вузли можуть бути поодинокими або множинними, функціонально активними (гарячими) або неактивними (холодними), і відрізнятися за розмірами, структурою та біологічною природою.

Морфологічна класифікація:

• Колоїдні вузли — найчастіший тип, пов'язаний з надмірним накопиченням колоїду. Зазвичай доброякісні.

• Фолікулярна аденома — доброякісне новоутворення, яке потребує диференціації зі злоякісними формами.

• Кісти щитоподібної залози — утворення, заповнені рідиною, можуть бути функціональними або дегенеративними.

• Тиреоїдити з вузловим компонентом — запальні процеси (наприклад, хвороба Хашимото), які можуть призводити до утворення псевдовузлів.

• Карцинома — злоякісні пухлини, що зустрічаються у менш ніж 5% випадків усіх вузлів.

📊 Статистичні дані

• За даними УЗД-досліджень, вузли виявляються у 50% жінок віком після 50 років.

• Лише 4–5% усіх вузлів є злоякісними.

• У регіонах із дефіцитом йоду рівень виявлення вузлів значно вищий (до 75%).

🧬 Причини утворення вузлів

• Дефіцит йоду — стимулює проліферацію тиреоцитів і розвиток зоба.

• Гормональні зміни — пубертат, вагітність, менопауза.

• Генетична схильність — родинні випадки вузлів чи карциноми.

• Вплив радіації — зокрема у дитячому віці.

• Хронічні тиреоїдити — особливо аутоімунні (тиреоїдит Хашимото).

• Вік і стать — жінки мають у 4–7 разів вищу частоту вузлів.

🩺 Симптоматика

У більшості випадків вузли не спричиняють жодних скарг і виявляються випадково під час профілактичного УЗД. Проте можливі наступні прояви:

• відчуття дискомфорту чи тиску в ділянці шиї;

• труднощі з ковтанням;

• помітне асиметричне потовщення шиї;

• осиплість голосу (при здавленні поворотного нерва);

• симптоми тиреотоксикозу (при функціонально активних вузлах): втрата ваги, тремор, тахікардія;

• загальна слабкість, пітливість, дратівливість.

🧪 Діагностика вузлів

1. Фізикальне обстеження

Пальпація шиї дозволяє виявити вузли від 1–1,5 см у діаметрі.

2. Ультразвукове дослідження (УЗД)

Найінформативніший метод візуалізації. Оцінюється:

• ехогенність (гіпоехогенний вузол — потенційно підозрілий),

• контури (нечіткі — тривожний маркер),

• наявність мікрокальцифікатів,

• кровопостачання (периферичне чи центральне).

3. Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТГБ)

Проводиться під контролем УЗД, дозволяє визначити морфологічну природу вузла. Рекомендована при:

• розмірах вузла понад 1 см із підозрілими ознаками;

• вузлі розміром >1,5–2 см без ознак злоякісності;

• швидкому рості утворення;

• сімейному анамнезі карциноми.

4. Лабораторна діагностика

Обов’язкове визначення:

• ТТГ (тиреотропний гормон),

• вільного Т4, Т3,

• антитіл до ТПО (при аутоімунному тиреоїдиті).

⚖️ Доброякісний чи злоякісний вузол?

Більшість вузлів — доброякісні. Проте певні характеристики підвищують онкологічну настороженість:

• гіпоехогенна структура;

• мікрокальцифікати;

• нерівні контури;

• "високий" вузол (висота > ширини);

• швидкий ріст;

• зниження голосу або лімфаденопатія.

У таких випадках біопсія — обов’язкова.

🔪 Коли показана операція?

Показання до хірургічного лікування:

• злоякісне утворення або підозра на карциному;

• великий вузол (>4 см), що здавлює трахею, стравохід;

• функціонуючий автономний вузол (тиреотоксикоз, вузловий токсичний зоб);

• косметичний дефект;

• вузли, що швидко ростуть або рецидивують після лікування.

💊 Консервативне лікування

• Спостереження: при стабільному розмірі вузла без підозрілих ознак — контрольне УЗД кожні 6–12 місяців.

• Гормональна терапія: тиреоїдні гормони для зменшення продукції ТТГ (вибірково).

• Йодотерапія: при функціонуючих вузлах.

• Етиловий склероз або радіочастотна абляція — сучасні малоінвазивні методи для окремих випадків.

👩‍⚕️ Коли звертатися до лікаря?

Не зволікайте з консультацією ендокринолога у разі:

• відчуття стороннього тіла в горлі;

• виявлення ущільнення в області шиї;

• швидкої зміни розміру вузла;

• появи симптомів гіпер- або гіпотиреозу;

• наявності вузлів у близьких родичів.

 Роль профілактики

• Раціон з достатньою кількістю йоду: морепродукти, йодована сіль.

• Відмова від шкідливих звичок.

• Регулярні профілактичні огляди: УЗД щитоподібної залози кожні 1–2 роки, особливо після 40 років.

💬 Висновок

Вузли щитоподібної залози — поширене, але не завжди небезпечне явище. Своєчасна діагностика, чіткий алгоритм спостереження або лікування та динамічне спостереження дозволяють уникнути ускладнень і підтримувати нормальну функцію щитоподібної залози. У медичному центрі «Хелс Клінік» у Вінниці ви можете пройти всі необхідні обстеження та отримати консультацію ендокринолога з індивідуальним планом дій.